вівторок, 2 серпня 2016 р.

Методичні рекомендації щодо викладання предмета «МАТЕМАТИКА» у 2016/2017 навчальному році

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 
щодо викладання шкільного курсу математики у 2016/2017 н.р.
Біляніна О.Я.,  методист науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області

 «Математика» – обов’язковий навчальний предмет на державному рівні і є спільним для реалізації в усіх загальноосвітніх навчальних закладах області, незалежно від підпорядкування і форм власності, що дають повну загальну середню освіту. Тому галузь «математика» внесена до інваріантної складової Базового навчального плану 2016/2017 н.р. як для основної, так і для старшої школи.
Основними нормативними документами під час організації навчально-виховного процесу з математики у 2016/2017 н.р. є:

1) Лист Міністерства освіти і науки України від 09.06.2016 № 1/9-296 "Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів";
2) відповідні, нижчевказані, навчальні програми;
3) Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392).
Відповідно до вищевказаного Листа МОНУ, загальноосвітніми навчальними закладами укладаються, за погодженням з відповідними органами управління освітою, робочі навчальні плани. Ними передбачена, відповідно до Типових навчальних планів ЗНЗ, кількість годин тижневого навантаження з математики. Наприклад, 5-8-і класи працюватимуть за Типовими навчальними планами ЗНЗ ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 №664), зі змінами згідно з наказом МОНУ від 12.12.2014 №1465; 9-і класи – за Типовими навчальними планами ЗНЗ, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 05.02.2009 №66; 10-11-і класи – за Типовими навчальними планами ЗНЗ ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 29.05.2014 №657; спеціалізовані школи (класи) з поглибленим вивченням математики, гімназії, ліцеї, вечірні школи – за Типовими навчальними планами та їх додатками відповідно до класу, указаними вище. 
Перелік навчальних програм, які  рекомендує Міністерство освіти і науки України у 2016/2017 н.р.:
ü «Навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів: Математика. Інформатика. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. –96с.» – для 5-8 класів;
ü «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-9 класи» (видавництво «Перун», Київ, 2005 р.) – для 9 класів;
ü «Програма з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання» (видавництво «Ранок», Харків, 2011 р.) – для 10-11 класів.
Програми надруковані в інформаційних збірниках МОНУ, спецзбірниках, математичних журналах, газетах. Електронні варіанти містяться на сайтах МОНУ, Інституту модернізації змісту освіти, Інституту ППО Чернівецької області.
 Зауважте! З метою створення сприятливих умов для підготовки старшокласників до зовнішнього незалежного оцінювання, можуть бути відповідні зміни в програмах для 10-11 класів.
Вчителям та викладачам ПТНЗ і ВНЗ І-ІІ р.а. рекомендуємо якісно виконувати навчальну програму, зосереджуючись на основних цілях предмета, відповідному змісті навчального матеріалу, вдалому формуванні очікуваних результатів щодо рівня навчальних досягнень учнів/студентів, виконанні справедливого педагогічного оцінювання результатів навчання (Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині (наказ МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329) для загальноосвітніх і профільних класів, для класів поглибленого вивчення математики та  класів гуманітарного спрямування (сайт МОНУ).
З цією метою рекомендуємо ефективно планувати навчальну діяльність у календарно-тематичному плануванні, яке вчитель/викладач упорядковує самостійно або підбирає друк (формат оформлення не має окремих вимог: зошит, міні-брошура чи прошиті аркуші паперу). Важливо, щоб у ньому була сторінка із записами:
-       «Розглянуто» на методичному об’єднанні, цикловій комісії (ПІБ та підпис голови);
-        «Погоджено» (заступник директора з н/в роботи, ПІБ, підпис);
-       «Затверджую»  (директор  загальноосвітнього навчального закладу, ПІБ, підпис);
-        мокра печатка загальноосвітнього навчального закладу.
Заповнення таблиці ведення занять: зміст теми, кількість визначених годин (не більше 2-х) та дату їх проведення необхідно або вдруковувати, або вписувати ручкою (не олівцем). У таблиці обов’язково має бути графа «Примітка», в якій вчитель/викладач вноситиме певну корекцію у випадку змін.
Отже, для ефективної організації навчально-виховного процесу з математики загалом та кожного уроку/заняття зокрема, рекомендуємо вчителю/викладачу:
-         виконувати навчальні програми відповідно до Державного стандарту;
-         якісно планувати навчальну діяльність та навчально-виховний процес, укомплектовуючи його методичну систему навчання: формування цілей, опрацювання змісту, підбір засобів, форм та методів;
-         враховувати вікові особливості та контингент учнів.
Зауважте! Можна користуватися лише підручниками, рекомендованими МОНУ. Навчально-методичне забезпечення додаткове до підручника вчитель/викладач може укомплектовувати самостійно, однак без плагіату. Щоб убезпечити різні порушення рекомендуємо систематично використовувати сайт Інституту модернізації змісту освіти, на якому він поетапно оновлює переліки усіх навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання (посилання http://iitzo.gov.ua/instytut-innovatsijnyh-tehnolohij-i-zmistu-osvity-poetapno-rozmischuje-pereliky-navchalnyh-prohram-pidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-ta-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakla/).
Для сприяння підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу рекомендуємо вчителю/викладачу математики створювати або оновлювати існуючі, кабінети математики, поповнюючи їх сучасним матеріально-технічним та навчально-методичним забезпеченням (див. Положення). Особливу увагу звертаємо вчителів на підручники з алгебри та геометрії для 8-х класів, які відібрано конкурсом кожного навчального закладу. Електронна версія підручників міститься на сайті МОН України (www.mon.gov.ua).
Розподіл  годин на вивчення математики у ЗНЗ:
1)    Математика, 5-6-і класи – по 4 години на тиждень;
2)    Алгебра, 7 клас – по 2 години на тиждень;
3)    Геометрія, 7 клас – по 2 години на тиждень;
4)    Алгебра. 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;
5)    Геометрія, 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;
6)    Алгебра, 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 5 годин на тиждень;
7)    Геометрія. 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень;
8)    Математика. 10-11-і класи (рівень стандарту) – по 3 години на тиждень;
9)    Алгебра та початки аналізу 10-11-і класи (Академічний рівень) – по 2 години на тиждень;
10)     Геометрія, 10-11-і класи  (Академічний рівень) – по 2 години на тиждень;
11)     Алгебра та початки аналізу, 10-11-і класи (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 5 годин на тиждень;
12)     Геометрія, 10-11-і класи  (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень.
Зауважте! Наведений вище розподіл кількості годин є мінімальним.
    Кількість годин на викладання математики можна збільшити за рахунок варіативної складової Базового навчального плану, не збільшуючи навчального навантаження учнів поза межі норм, що перевищують санітарно-гігієнічні, зберігаючи при цьому їх здоров’я. (Рішення щодо розподілу годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та побажання учнів.)
Практика доводить, що найбільш раціонально навчальні години варіативної складової використовувати в основній  школі – для загальноосвітньої підготовки учнів,  індивідуальних  занять,  консультацій,  факультативного навчання, у старшій  – для здійснення профільного навчання.
Рекомендуємо педагогам вибрати один із варіантів розподілу годин із варіативної складової (див. Методичні рекомендації щодо використання  варіативної складової у 2016/2017 н.р. та переліку навчальних програм факультативних курсів та курсів за вибором для допрофільного та профільного навчання математики, розміщені на сайті ІППО Чернівецької області (www.ippobuk.cv.ua). Особливу увагу звертаємо на викладання математики за програмою базового рівня у класах: суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю, окрім економічного профілю, де замість одного предмета «Математика» можуть вивчатися окремі два курси «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Вивчивши запит підготовки випускників до ЗНО з математики, бажано для підсилення викладання предмета із варіативної частини додати хоча б одну годину. У випадку неможливості рекомендуємо організувати навчання таким способом:
10 клас, І семестр – 2 год. курсу алгебри і початків аналізу, 1 год. геометрії,
              ІІ семестр – 1 год. курсу алгебри і початків аналізу та 2 год. – геометрії;
11 клас, І семестр – 1 год. курсу алгебри і початків аналізу, 2 год. геометрії,
              ІІ семестр – 2 год. курсу алгебри і початків аналізу та 1 год. – геометрії.
З метою підвищення розвитку особистості, рекомендуємо педагогічним колективам навчальних закладів, збільшувати кількість класів з профільним та поглибленим вивченням математики. Це сприятиме ефективній підготовці до дорослого життя (формування в учнів стійкого інтересу до предмета, розвиток їх умінь мислити та навичок здійснювати правильні міркувальні операції (методи пізнання), які необхідні для вивчення математики та інших загальноосвітніх предметів. Зокрема, для учнів 5-9-х класів уже вкотре рекомендуємо вибирати факультативний курс «Логіка». Від впровадження в школі такого факультативного курсу, за рахунок варіативного компонента навчального плану, підвищиться рівень підготовки учнів до Всеукраїнських учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів. Окрім того, вивчення такого курсу сприятиме досягненню навчально-виховних цілей: розвиток інтелектуальних здібностей особистості, її логічного мислення, пам’яті, уяви, інтуїції, уміння аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань. Це пояснюється тим, що даний курс є суттєвим доповненням профільного навчання математики і допомагає навчати учнів:
- аналізувати, синтезувати, узагальнювати, конкретизувати, класифікувати;
- діяти в роботі з поняттями та судженнями по аналогії, індуктивним та дедуктивним методами;
- використовувати методи доведення тверджень;
- формувати власні гіпотези та побудови умовиводів, розвивати просторове мислення.
У новому 2016/2017 навчальному році продовжуватиметься реалізація введення у ЗНЗ допрофільної підготовки та профільного навчання (такий вибір дозволяє забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти, враховувати особливості регіону, індивідуальні особливості учнів та їх індивідуальні освітні запити).
З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу та формування стійкого рівня навченості  з математики рекомендуємо в систему навчання, починаючи з 5-го класу, активно вводити тестові технології. При цьому бажано використовувати тестові завдання навчально-методичних посібників, друк яких рецензований та має відповідний дозвіл МОНУ або Науково-методичної ради ІППОЧО на їх використання.
У новому навчальному році рекомендуємо приділити більше уваги якості математичної освіти. Зауважуємо, що відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, учні  9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Хоча перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено ще додатково, однак варто надіятися, що серед них буде математика. У минулому навчальному році у формі ЗНО вибрали ДПА з математики 1202 випускників 11-х класів, що становить 22%. Середній бал результатів ДПА становить 5,6 бала, а якості – 31,7 % (об’єктивність в оцінюванні шляхом зовнішнього незалежного оцінювання висока). В області найвищі результати з математики продемонстрували випускники Чернівецького ліцею № 1 економічного та математичного профілів. Зокрема, з 26 учнів фізико-математичного класу (вчитель Жук І.В.) отримали оцінки високого рівня (10-12 балів) 20 учнів класу (77%), а достатнього – 6 учнів (13%): троє учнів отримали 8 балів; троє – 9 балів, дев’ять – 12 балів. Якість складає 100% (+68,3% у порівнянні з областю). Загалом, середній бал зданої учнями класу Ірини Володимирівни державної підсумкової атестації з математики становить – 10,7 бала, що складає розбіжність із середнім річним балом – (+0,9 бала), а з середнім балом області – (+5,1 бала у порівнянні з областю).  
За 200-бальною шкалою вступного іспиту ЗНО середній бал випускників Ірини Володимирівни складає 184 бали, серед яких 1 учень (Мовченюк Роман) отримав 200 балів та 2 учнів (Жук Тетяна та Марущак Едуард) – 197–199 балів; найнижчий бал – 161 бал – отримали 3 учнів.
Досвід І.В.Жук з теми: «Шляхи формування розвитку особистості в умовах профільного навчання» вивчено та узагальнено О.Я.Біляніною, методистом ІППОЧО. Рішенням науково-методичної ради Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (Протокол  №4 від 14.06.2016) «Схвалено» та вченої ради ІППОЧО (Протокол  №4 від 16.06.2016) – «Затверджено» отримано дозвіл на його поширення. Матеріали досвіду розміщено на освітніх сайтах області ІППОЧО, ДОН та будуть надруковані в газеті «Освіта Буковини». 
 Із вищесказаного рекомендуємо вчителям математики надалі підвищувати якість математичної освіти області різними шляхами, починаючи з 5-го класу. «Чому навчаємо?»,  «Чим навчаємо?», «Як навчаємо?» – основні питання, що мають турбувати кожного вчителя. Зокрема, у наступному навчальному році варто особливу увагу приділити ґрунтовній підготовці вчителя до уроку та до навчальних занять (спеціальні курси, факультативи та інша позакласна робота). При цьому важливо: максимально відпрацьовувати технологічний та методологічний процеси їх ведення; вдало розподіляти час, у тому числі й на організацію різної пізнавальної діяльності учнів; добирати форми організації диференційованого навчання (самостійної роботи, роботи в групах); продумувати щільність діяльності учнів під час уроку.
Результати організації роботи з обдарованими дітьми на Всеукраїнському рівні за минулий навчальний рік:
- перемога (диплом ІІІ ступеня) здобута одним із шести учасників – Олексишиним Олексієм, учнем Чернівецького ліцею №1 (учитель – Гуска Олександра Семенівна, тренер – Толесніков Олександр Борисович) на IV етапі учнівської олімпіади з математики;
- перемога (диплом ІІІ ступеня) здобута командою Чернівецької області ІІІ етапі турніру юних математиків (керівник команди Терлецька Інна Дмитрівна, методист ММЦ міського управління освіти Чернівецької міської ради).
Надзвичайно слабкими є результати ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики практично у всіх районах, містах та й в області, зокрема. Наприклад, 7-икласники, які прийшли на олімпіаду вперше із 208 учасників справилися із першим завданням 4% учнів, із 2-им – 5%, із 3-ім – 6%, із 4-им – 1 учень, а п’ятої задачі не зробив жодний учень області. Просимо звернути увагу вчителів та методистів на визначеність у проведенні такої ж олімпіади у 2016/2017 році.
Цікавими щорічними на Міжнародному та Всеукраїнському рівнях є масові математичні конкурси «Кенгуру». Цьогоріч у конкурсі взяли участь 19523 учні із 320 навчальних закладів, що на 1474 учасників більше, ніж у минулому навчальному році. За підсумками двох етапів Міжнародних математичних конкурсів «Кенгуру» отримали «Відмінний результат» – 3689 учнів (19 %), «Добрий» – 8029 учнів (41 %), разом – 11718 (60%). Відрадно, що поспіль два роки до участі в конкурсі долучаються учні професійно-технічних закладів області і вперше – студенти коледжу Буковинського державного фінансово-економічного університету. Варто зазначити, що результати конкурсу свідчать про належну відповідальність координаторів щодо організації та створення умов  об’єктивного його проведення. Практика показала, що такі конкурси потрібні, вони приносять велику користь у формуванні всебічно розвиненої особистості. Ними переслідуються найголовніші освітні цілі щодо підвищення якості математичної освіти – знайти якомога більшу кількість бажаючих учнів підвищувати свій інтерес до предмета, входячи до цікавого пізнавального світу математики.
Упродовж минулого 2015/2016 н.р. в області були проведені такі конкурсні змагання:
-          дві обласні учнівські олімпіади (ІІІ етап Всеукраїнської та Інтернет-олімпіада), їх результати розміщено на сайтах ДОН та ІППОЧО;
-          обласні ігри турніру юних математиків Буковини (ТЮМБ-2015).
Звично, що ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади проводиться щорічно, Інтернет-олімпіада з математики – уже впродовж п’яти років поспіль, а обласні ігри турніру юних математиків Буковини –  вперше. Досвід організації та проведення турніру був, оскільки двічі у 2012р. та у 2014 р. проводився Всеукраїнський турнір юних математиків у м. Чернівці. Команди Чернівецької області беруть участь у турнірах 4 роки поспіль. Тому до організаційно-навчальної роботи щодо підготовки команд готовими були активно долучитися 60 педагогів. Координаторами підготовки виступили науковці кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін ІППОЧО (Ковдриш В.В., Сумарюк М.І., Жук І.В.), а організатором методист науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін ІППОЧО – Біляніна О.Я. Кожен регіон (окрім м. Новодністровськ) зумів підготовити по одній команді, а місто Чернівці – дві – всього 11 збірних команд, разом 62 учасники, яких супроводжували 11 керівників. Оцінювали результати турніру 30 членів журі, до складу якого були залучені науковці ІППОЧО, провідні вчителі математики ЗНЗ області та методисти РМК/ММЦ.

Під час гри вчителі (керівники команд та члени журі) мали нагоду спостерігати за результатами своєї праці, адже учні демонстрували: 1) сформовані математичні знання; 2) уміння працювати групою; 3) розуміння залежності виграшної позиції від їх внутрішніх сформованих дружніх стосунків командної співпраці.
Рекомендуємо у навчальних закладах розпочати такі ігри турніру, адже позитивних вражень від їх проведення залишилося багато як у вчителів, так і в учнів. Найвища зацікавленість до математики була проявлена під час фінальних ігор ТЮМБ: грали три команди, а всі інші, – 132 особи в залі, слухали і переймалися розв’язками задач. Така нова в області діяльність показала високий рівень комунікативних компетенцій окремих педагогів та сформовані відповідні ключові компетенції у 62 школярів 9-11 класів. Отримані додаткові математичні знання, навички вирішувати складні наукові та дослідницькі завдання, уміння бути в ролі рецензента, опонента та доповідача, у кожній з яких толерантний захист міркувань розв'язку, наукова дискусія, сприяли підвищенню рівня навченості учнів, що підтверджено їх результати  під час інших видів змагань упродовж 2015/2016 навчального року та за результатами ЗНО.
Цьогоріч  до планів роботи ДОН та ІППОЧО на 2016/2017 навчальний рік внесено проведення обласних ігор турніру юних математиків Буковини, які заплановано провести наприкінці вересня. Інформація про завдання для обласних ігор ТЮМБ розміщено на сайті ІППОЧО, а завдання для Всеукраїнського ТЮМ ім. М.Ядренка – на сайті ТЮМ ім. М.Ядренка.
З метою підвищення рівня якості роботи з обдарованими дітьми методичним службам рекомендуємо:
-  планувати проведення майстер-класів (по паралелях) для вчителів математики району, міст Чернівці та Новодністровськ з питань підготовки до олімпіад та турнірів;
-   організовувати двомісячні навчально-тренувальні збори районних/міських учнівських команд,
-  користуватися блогами підготовки до олімпіади з математики (сайти ІППОЧО, МОНУ та ін).
Під час навчально-виховного процесу з математики важливо удосконалювати рівень навченості школярів за допомогою проведення обов’язкового оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове та основного виду оцінювання – тематичне (не менше трьох у кожному семестрі). Нагадуємо, що кожен із перелічених видів оцінювання має дату його проведення, окрім підсумкового: тематична, семестрова, річна, які виставляються: на основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних робіт і контрольної роботи (ні в якому разі не підраховувати середній  бал, а оцінювати реальні досягнення учня) – тематична (без дати); на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна. Варто не забувати, що «Який би слабкий клас нам не дістався, ми десятиріччями не ставили би дітям поганих оцінок, не скаржились батькам на учнів, – виявляється, так вчити можна, навіть більше, так вчити набагато легше. Поточні оцінки повинні стимулювати школярів, допомагати навчанню. Діти повинні відчувати радість успіху, навіть якщо успіх незначний, краще наголосити на слові «успіх», а не на слові «незначний» (Ш.А.Амонашвілі).
Сучасний ринок праці, здобуття якісної професійної освіти, потреба в продовженні освіти на наступних етапах, розв’язанні практичних задач ставлять відповідні вимоги до володіння математикою. Забезпечити якісне викладання зуміє той вчитель, який професійно під час навчання вирішуватиме ряд важливих завдань. Зокрема, вчитель зобов’язаний:
1)     створювати сприятливі умови для повноцінного виявлення особистісних функцій учнів та їх розвитку;
2)     формулювати чітку мету навчання, доступну до сприйняття учнями; вести постійну мотивацію навчання;
3)     навчати учня вчитися, свідомо й ефективно застосовувати математичні знання в іншій діяльності.
Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках математики, особистісно орієнтованого, діяльнісного, компентнісного підходів до навчання, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – у науково-методичному журналі «Математика в рідній школі», в газетах «Математика» та «Математика в школах України» та на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua), а на обласному – в газеті «Освіта Буковини», журналі «Освітній простір Буковини» та сайтах ІППОЧО, ДОН ЧОДА.
У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Рекомендуємо користуватися сучасними програмними засобами: “Бібліотека електронних наочностей “Геометрія, 7-9 класи”, „Геометрія 10, 11”, програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII-ІX (з алгебри для 7-9-х класів), педагогічний програмний засіб “Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів “ОЛІМП” тощо.  
Рекомендуємо, організовуючи навчально-виховний процес з математики у новому 2016/2017 навчальному році, вчителям/викладачам математики та відповідним координаторам:
1) підвищити якість виконання загальних завдань ЗНЗ II-III ступенів;
2) дотримуватися єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів під час виконання навчального плану з математики;
3) вважати основними педагогічними проблемами у 2016/2017 навчальному році особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи до навчання математики.
Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях районних/міських методичних об’єднань вчителів/викладачів математики та прийняти відповідні рекомендації стосовно підвищення ефективності викладання математики у 2016/2017 навчальному році.

Методист  НМЦ ПМД ІППОЧО                                                     О.Я. Біляніна


Немає коментарів:

Дописати коментар